Оборонний комплекс Польської брами.

Верхня Польська брама складається з башти Стефана Баторія, оборонних мурів і Турецького бастіону. Башта Стефана Баторія – найпотужніша з усіх камянецьких башт. Вона охороняє північну частину острова, виконуючи роль надбрамної і одночасно обстрілюючи весь простір північної частини міста з прилеглим каньйоном. Ця башта з'явилась на місці давньої міської брами ХІІ ст. Її збудовано в 1564-1565 рр. під керівництвом начальника кам'янецьких фортифікацій Матвія Галичанина. Первісно башта була пятиярусною та мала еліптичну форму, але після прибудови 1585р. з боку міста прямокутного об'єму набула підковоподібного зовнішнього обрису, а дах споруди отримав цікаву форму з двома високими конічними завершеннями. Тоді ж із заходу прибудували прямокутний у плані прибрамний корпус із проїздом , який мав стрілчасте склепіння. Ці роботи здійснено начальником камянецьких фортифікацій Миколою Бженським за участю Камеріно Рудольфіно – придворного будівничого короля Стефано Баторія. Башту було названо на честь польського короля , але після ремонту в XVIII ст. ремісничим цехом кушнірів стала називатись Кушнірською. На початку XVIII ст. браму в башті стали називати Вітряною : тут за легендою, 1711 р. під час відвідин Камянця в російського царя Петра І вітром зірвало капелюх. У 1780-х башту надбудував ще на два яруси комендант фортеці Ян де Вітте, переробивши їй дах на низький двосхилий, а зі сходу прибудувавши симетричний прямокутний корпус. Після цього з'явилася ще одна назва башти семиповерхова, а ремонт, що фінансував польський король Станіслав Август, встановленою з боку міста над брамою кам'яною плитою.

 Над Вітряною брамою з боку міста прибито таблицю з таким написом:

Камянецькый староста Матвій Влодек ( пом. 1570 ) за часів короля Сигізмунда II Августа збудував оборону вежу міста ,яку пізніше назвали : Баторія (1585).Вітряна брама була основним вїздом в місто.

Cама ж Польська брама - це оборонна гідротехнічна споруда, яка надійно перекривала північно-західний вхід до Смотричевого каньйону. Польська брама відома з XVI ст. Вона складалася, як це добре видно з мідьорита Кипріана Томашевича 1673-1679рр., з пяти башт, трьох на правому березі та двох на лівому, з'єднаних мурами-галереями завдовжки 180м. Причому галерея коридор з бійницями , яка перетинала річку, мала два шлюзи. Тож у разі потреби течія річки перекривалась – простір перед Польською брамою наповнявся водою та ставав значною перешкодою для ворога. Хоча спроб штурмувати Польську браму в історії міста не зафіксовано. З п'яти башт до нашого часу дожили тільки три : Наскельна та Надбрамна на правому березі, та Настінна на лівому. Прибережні башти на правому та лівому берегах не збереглися, як не збереглися і мури-бастіони. Свою справу зробили весняні повені, до того ж у 1832 р. для розширення проїзду частину Польської брами, яка на той час утратила своє військове значення, розібрали. Дійшло до того, що всередині ХХст. практично стерлася пам'ять про Польську браму. Тож 1955р., коли обстежували кам'янецькі пам'ятки, уцілілі башти колишньої Польської брами сприйняли як самостійні оборонні одиниці й назвали їх Ковальськими баштами – Надбрамна, Настінна, наскельна. Так вони розрізнено й увійшли до Списку памяток містобудування та архітектури УРСР. На жаль на даний час Надбрамна башта частково зруйнована. У 1998р. уже після реставрації сталась пожежа і згорів дах башти, а згодом обвалилась стіна башти, але відразу ж були проведенні реставраційні роботи і зараз башта набула попереднього вигляду.

Легенда привида Польської брами

Так як Кам’янець та його історія огорнута легендами не обминули вони і Польську браму. Легенда говорить про те, що над Польською брамою знаходилась каплиця. Згодом каплиця була зруйнована і вціліла лише одна ікона – ікона святої Анни, яка знаходилась тут до 1865 року. Внаслідок цього в народі і називали Польську браму «Брамою святої Анни». Існують про Польську браму згадки одного із істориків А. Сементовського, який писав, що тут на місці однієї із башен, які знаходяться по ліву сторону річки Смотрич, була тимчасова давня церква. Останній із священнослужителів цієї церкви покінчив життя самогубством. Ходить повір’я, що щороку в перед ніч Воскресіння Христового, під розвалинами башні чути дзвін церковних дзвонів та спів жалісливим голосом: «Вскую мя отринуль еси отъ лица Твоего, свете незаходимый, и покрыла мя чуждая тьма окаянного»; однак, закінчення цієї пісні – «обрати мя къ свету заповедей Твоихъ, стопы моя направи, молюся» - ніхто ніколи не чув.

Оборонний комплекс Польської брами.

Верхня Польська брама складається з башти Стефана Баторія, оборонних мурів і Турецького бастіону. Башта Стефана Баторія – найпотужніша з усіх камянецьких башт. Вона охороняє північну частину острова, виконуючи роль надбрамної і одночасно обстрілюючи весь простір північної частини міста з прилеглим каньйоном. Ця башта з'явилась на місці давньої міської брами ХІІ ст. Її збудовано в 1564-1565 рр. під керівництвом начальника кам'янецьких фортифікацій Матвія Галичанина. Первісно башта була пятиярусною та мала еліптичну форму, але після прибудови 1585р. з боку міста прямокутного об'єму набула підковоподібного зовнішнього обрису, а дах споруди отримав цікаву форму з двома високими конічними завершеннями. Тоді ж із заходу прибудували прямокутний у плані прибрамний корпус із проїздом , який мав стрілчасте склепіння. Ці роботи здійснено начальником камянецьких фортифікацій Миколою Бженським за участю Камеріно Рудольфіно – придворного будівничого короля Стефано Баторія. Башту було названо на честь польського короля , але після ремонту в XVIII ст. ремісничим цехом кушнірів стала називатись Кушнірською. На початку XVIII ст. браму в башті стали називати Вітряною : тут за легендою, 1711 р. під час відвідин Камянця в російського царя Петра І вітром зірвало капелюх. У 1780-х башту надбудував ще на два яруси комендант фортеці Ян де Вітте, переробивши їй дах на низький двосхилий, а зі сходу прибудувавши симетричний прямокутний корпус. Після цього з'явилася ще одна назва башти семиповерхова, а ремонт, що фінансував польський король Станіслав Август, встановленою з боку міста над брамою кам'яною плитою.

 Над Вітряною брамою з боку міста прибито таблицю з таким написом:

Камянецькый староста Матвій Влодек ( пом. 1570 ) за часів короля Сигізмунда II Августа збудував оборону вежу міста ,яку пізніше назвали : Баторія (1585).Вітряна брама була основним вїздом в місто.

Cама ж Польська брама - це оборонна гідротехнічна споруда, яка надійно перекривала північно-західний вхід до Смотричевого каньйону. Польська брама відома з XVI ст. Вона складалася, як це добре видно з мідьорита Кипріана Томашевича 1673-1679рр., з пяти башт, трьох на правому березі та двох на лівому, з'єднаних мурами-галереями завдовжки 180м. Причому галерея коридор з бійницями , яка перетинала річку, мала два шлюзи. Тож у разі потреби течія річки перекривалась – простір перед Польською брамою наповнявся водою та ставав значною перешкодою для ворога. Хоча спроб штурмувати Польську браму в історії міста не зафіксовано. З п'яти башт до нашого часу дожили тільки три : Наскельна та Надбрамна на правому березі, та Настінна на лівому. Прибережні башти на правому та лівому берегах не збереглися, як не збереглися і мури-бастіони. Свою справу зробили весняні повені, до того ж у 1832 р. для розширення проїзду частину Польської брами, яка на той час утратила своє військове значення, розібрали. Дійшло до того, що всередині ХХст. практично стерлася пам'ять про Польську браму. Тож 1955р., коли обстежували кам'янецькі пам'ятки, уцілілі башти колишньої Польської брами сприйняли як самостійні оборонні одиниці й назвали їх Ковальськими баштами – Надбрамна, Настінна, наскельна. Так вони розрізнено й увійшли до Списку памяток містобудування та архітектури УРСР. На жаль на даний час Надбрамна башта частково зруйнована. У 1998р. уже після реставрації сталась пожежа і згорів дах башти, а згодом обвалилась стіна башти, але відразу ж були проведенні реставраційні роботи і зараз башта набула попереднього вигляду.

Легенда привида Польської брами

Так як Кам’янець та його історія огорнута легендами не обминули вони і Польську браму. Легенда говорить про те, що над Польською брамою знаходилась каплиця. Згодом каплиця була зруйнована і вціліла лише одна ікона – ікона святої Анни, яка знаходилась тут до 1865 року. Внаслідок цього в народі і називали Польську браму «Брамою святої Анни». Існують про Польську браму згадки одного із істориків А. Сементовського, який писав, що тут на місці однієї із башен, які знаходяться по ліву сторону річки Смотрич, була тимчасова давня церква. Останній із священнослужителів цієї церкви покінчив життя самогубством. Ходить повір’я, що щороку в перед ніч Воскресіння Христового, під розвалинами башні чути дзвін церковних дзвонів та спів жалісливим голосом: «Вскую мя отринуль еси отъ лица Твоего, свете незаходимый, и покрыла мя чуждая тьма окаянного»; однак, закінчення цієї пісні – «обрати мя къ свету заповедей Твоихъ, стопы моя направи, молюся» - ніхто ніколи не чув.