Руська брама

Руська брама з баштами та укріпленнями - один з трьох давніх в’їздів до Старого міста, складний за об’ємно-планувальною структурою та історичною функцією комплекс середньовічних споруд. Він розташований в південно-західній частині каньйону, утворюючи з веж, мурів, споруд оборонну систему, яка повністю перетинала каньйон річки Смотрич.

За дослідженнями численних істориків будівництво Руської брами розпочалось в XV ст.. Спочатку архітектура Руської брами нагадувала Польську, проте башт у спорудженні було вісім, а також перед-укріплення. Споруда носила оборонний та гідротехнічний характер і була побудована за кошти українського населення міста. Вона служила головним в’їздом до Кам’янця з півдня, що знахадився на правому березі річки Смотрич. Загальна довжина стін, які з'єднували вежі складала 230 м, середня ширина 90м. Там, де брама перетинала Смотрич, були влаштовані шлюзи. В'їзд охороняли дві наскельні башти. Перша сполучалася з перед-укріпленням головної Надворітної башти, яку на випадок небезпеки прикривали ще й гратами, що спускалися з другого поверху за допомогою спеціального механізму. Від Надворітної башти вся система укріплень під прямим кутом була повернута до річки і перетинала її до протилежного берега. Там стояло ще три башти. Мури між ними мали отвори для шлюзів, з допомогою яких рівень води при потребі піднімали, і річка ставала непоборною захисницею Старого міста. Вздовж неї був споруджений мур з двома баштами.

Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. мури та башти, що стояли у воді, почали руйнуватися, а в другій половині XVIII ст. вони стали повністю непридатними. 1776 р., при реконструкції Надворітної башти, було споруджено нові шлюзи. Проте вибір місця для них виявився невдалим, і вже через 20 років конструкції зруйнувалися. Більше відновлення шлюзів не проводилося.

В 1750-1770-х роках створюється система відводних каналів, вали підняли по береговій лінії, від Прибрежної башти будуються кам'яні стіни.

Хоча навіть тоді було зрозуміло, що оборонну функцію Руська брама виконувати вже не зможе - і на початку ХІХ ст. її перетворюють на склади.

 В часи свого розквіту брама була справжньою міні-фортецею, зі стрільниць башт якої можна було обстрілювати ворога.

В наші часи з восьми башт уціліло лише чотири — Вартова, Надбрамна, Прибрамна, Прибережна башта. Також збереглися барбакан, підземна галерея під Надбрамною баштою, Казематна куртина та залишки оборонних стін. Кам'яні плити, які вмуровані в мури свідчать про те, що проводились реставраційні роботи. Достеменно відомо, що реставраційні роботи Руської брами проводились у 1717, 1770 та 1960 роках, зокрема 1960р. вважається роком Великої реставрації, під час якої повністю відновлено бойову галерею Руської брами.

Двоярусна кругла Вартова башта (XV) розташована на скелі висотою в 12 м. і має 7 м в діаметрі та стіни до метра завтовшки. Бійниці з арочними перемичками.

Чотириярусна Прибрамна башта барбакана з'явилася в І половині XVI ст. У плані це неповний круг діаметром 6,6 м. Товщина стіни до 1,1 м, а однією з стін башті слугує скала каньону. Має два входи, а її стрільниці на другому та четвертому ярусах мають білокам'яне облицювання.

Барбакан (XV-XVI, перебудови XVIII ст.) представляє собою прямокутне подвір'я (16,5 на 10,6 м) між оборонних стін. В його північній частині розташована брама, східною стороною сусідує зі скелею, а південною він примикає до Надбрамної башти. Товщина стін в першому ярусі 2,2 м, в другому 0,5 м. По другому ярусу з'єднується з Надбрамною і Прибрамною вежами.

Надбрамна башта (XV-XVIII) у плані прямокутна (8,2 на 7,3), збереглася на висоту двох ярусів. Над самою брамою кам'яна пам'ятна плита з датою ремонта "1770" та польським орлом. Зберігся білокам'яний карниз на стінах. Південний фасад зазнав перебудов у ХІХ ст., коли стрільниці розтесали під вікна нормальної ширини.

Г-подібна підземна галерея прибудована вздовж скелі при південниій брамі Надбрамної башти. В липні 2005 року ми досліджували її разом з Мамаєм.

Прибрежна башта (XV) знаходиться на відстані 24 м від Надбрамної вежі і з'єднана з нею двоярусною Казематною куртиною.

Прибрежна башта п'ятиярусна, квадратова у основі (сторона 7,6 м), а на верхніх ярусах кругла. Саме її найкраще видно з Турецького мосту. Саме вона ще так-сяк тримає шляпку свого даху - інші башти вже стоять з непокритими головами.

Стрільниці в башти з камерами та люкарнами у вигляді перевернутого замка, а в останньому ярусі - в вигляді невеликих вікон. З напольного боку з північно-західної сторони влаштовано одиночний машикуль на білокам'яних кронштейнах. Подекуди помітні сліди штукатурки.

Казематна куртина (XV-XVIII) - це дві паралельні оборонні стіни на відстані 4,2 м одна від іншої, між якими знаходяться двоярусні приміщення.

Оборонна стіна берегової лінії Руської брами (XV-XVIII) починається від південного боку Прибрежної башти, є Г-подібною в плані і складається з двох стін, зведених в різні часи. Той шмат стіни, що йде вздовж берега, більш давній. Стіна з XVIII ст. збереглася на висоту 5,5 м.

Остання реставрація комплексу мала місце в 1959-1960 рр., з того часу покриття на вежах ніхто не міняв, бо це нікому не потрібно.

У серпні 1672року турецькі війська неодноразово намагалися знищувати Руську браму за допомогою артилерії, та марно.

Аналізуючи тактику бою, що була характерна в ті роки для яничар, стає зрозуміло чому вівся обстріл брами. Так як спочатку робився підкоп під фортифікації, а потім їх підривали по частинам. Саме так вони знищували Нову і Стару фортеці, а от на обох брамах (Руській і Польській) тактика не привела до успіху. Біля Польскої Смотрич розливався широким плесом - тут ніякий підкоп зробити було неможливо. Перед Руською води було менше, але якщо б оборонці міста таки задіяли шлюзи Руської брами, місто стало б неприступним - а, отже, слід було до цього не допустити.

І не допустили. Більше того саме через Польську браму в'їхав у Кам'янець 2 вересня 1672р. переможець, султан Мехмет IV (не тому, що так хотів, просто головний в'їзд у місто з боку замкового мосту був знищений протягом осади). За легендою, під ноги його жеребця кидали ікони та образи. знесені з кам'янецьких храмів.

В данний час частина приміщень пам’ятки використовується як творча майстерня гончарів.

Згідно інвестиційного проекту комплекс Руської брами планується пристосувати під культурно-ремісничий центр

Руська брама

Руська брама з баштами та укріпленнями - один з трьох давніх в’їздів до Старого міста, складний за об’ємно-планувальною структурою та історичною функцією комплекс середньовічних споруд. Він розташований в південно-західній частині каньйону, утворюючи з веж, мурів, споруд оборонну систему, яка повністю перетинала каньйон річки Смотрич.

За дослідженнями численних істориків будівництво Руської брами розпочалось в XV ст.. Спочатку архітектура Руської брами нагадувала Польську, проте башт у спорудженні було вісім, а також перед-укріплення. Споруда носила оборонний та гідротехнічний характер і була побудована за кошти українського населення міста. Вона служила головним в’їздом до Кам’янця з півдня, що знахадився на правому березі річки Смотрич. Загальна довжина стін, які з'єднували вежі складала 230 м, середня ширина 90м. Там, де брама перетинала Смотрич, були влаштовані шлюзи. В'їзд охороняли дві наскельні башти. Перша сполучалася з перед-укріпленням головної Надворітної башти, яку на випадок небезпеки прикривали ще й гратами, що спускалися з другого поверху за допомогою спеціального механізму. Від Надворітної башти вся система укріплень під прямим кутом була повернута до річки і перетинала її до протилежного берега. Там стояло ще три башти. Мури між ними мали отвори для шлюзів, з допомогою яких рівень води при потребі піднімали, і річка ставала непоборною захисницею Старого міста. Вздовж неї був споруджений мур з двома баштами.

Наприкінці XVII — на початку XVIII ст. мури та башти, що стояли у воді, почали руйнуватися, а в другій половині XVIII ст. вони стали повністю непридатними. 1776 р., при реконструкції Надворітної башти, було споруджено нові шлюзи. Проте вибір місця для них виявився невдалим, і вже через 20 років конструкції зруйнувалися. Більше відновлення шлюзів не проводилося.

В 1750-1770-х роках створюється система відводних каналів, вали підняли по береговій лінії, від Прибрежної башти будуються кам'яні стіни.

Хоча навіть тоді було зрозуміло, що оборонну функцію Руська брама виконувати вже не зможе - і на початку ХІХ ст. її перетворюють на склади.

 В часи свого розквіту брама була справжньою міні-фортецею, зі стрільниць башт якої можна було обстрілювати ворога.

В наші часи з восьми башт уціліло лише чотири — Вартова, Надбрамна, Прибрамна, Прибережна башта. Також збереглися барбакан, підземна галерея під Надбрамною баштою, Казематна куртина та залишки оборонних стін. Кам'яні плити, які вмуровані в мури свідчать про те, що проводились реставраційні роботи. Достеменно відомо, що реставраційні роботи Руської брами проводились у 1717, 1770 та 1960 роках, зокрема 1960р. вважається роком Великої реставрації, під час якої повністю відновлено бойову галерею Руської брами.

Двоярусна кругла Вартова башта (XV) розташована на скелі висотою в 12 м. і має 7 м в діаметрі та стіни до метра завтовшки. Бійниці з арочними перемичками.

Чотириярусна Прибрамна башта барбакана з'явилася в І половині XVI ст. У плані це неповний круг діаметром 6,6 м. Товщина стіни до 1,1 м, а однією з стін башті слугує скала каньону. Має два входи, а її стрільниці на другому та четвертому ярусах мають білокам'яне облицювання.

Барбакан (XV-XVI, перебудови XVIII ст.) представляє собою прямокутне подвір'я (16,5 на 10,6 м) між оборонних стін. В його північній частині розташована брама, східною стороною сусідує зі скелею, а південною він примикає до Надбрамної башти. Товщина стін в першому ярусі 2,2 м, в другому 0,5 м. По другому ярусу з'єднується з Надбрамною і Прибрамною вежами.

Надбрамна башта (XV-XVIII) у плані прямокутна (8,2 на 7,3), збереглася на висоту двох ярусів. Над самою брамою кам'яна пам'ятна плита з датою ремонта "1770" та польським орлом. Зберігся білокам'яний карниз на стінах. Південний фасад зазнав перебудов у ХІХ ст., коли стрільниці розтесали під вікна нормальної ширини.

Г-подібна підземна галерея прибудована вздовж скелі при південниій брамі Надбрамної башти. В липні 2005 року ми досліджували її разом з Мамаєм.

Прибрежна башта (XV) знаходиться на відстані 24 м від Надбрамної вежі і з'єднана з нею двоярусною Казематною куртиною.

Прибрежна башта п'ятиярусна, квадратова у основі (сторона 7,6 м), а на верхніх ярусах кругла. Саме її найкраще видно з Турецького мосту. Саме вона ще так-сяк тримає шляпку свого даху - інші башти вже стоять з непокритими головами.

Стрільниці в башти з камерами та люкарнами у вигляді перевернутого замка, а в останньому ярусі - в вигляді невеликих вікон. З напольного боку з північно-західної сторони влаштовано одиночний машикуль на білокам'яних кронштейнах. Подекуди помітні сліди штукатурки.

Казематна куртина (XV-XVIII) - це дві паралельні оборонні стіни на відстані 4,2 м одна від іншої, між якими знаходяться двоярусні приміщення.

Оборонна стіна берегової лінії Руської брами (XV-XVIII) починається від південного боку Прибрежної башти, є Г-подібною в плані і складається з двох стін, зведених в різні часи. Той шмат стіни, що йде вздовж берега, більш давній. Стіна з XVIII ст. збереглася на висоту 5,5 м.

Остання реставрація комплексу мала місце в 1959-1960 рр., з того часу покриття на вежах ніхто не міняв, бо це нікому не потрібно.

У серпні 1672року турецькі війська неодноразово намагалися знищувати Руську браму за допомогою артилерії, та марно.

Аналізуючи тактику бою, що була характерна в ті роки для яничар, стає зрозуміло чому вівся обстріл брами. Так як спочатку робився підкоп під фортифікації, а потім їх підривали по частинам. Саме так вони знищували Нову і Стару фортеці, а от на обох брамах (Руській і Польській) тактика не привела до успіху. Біля Польскої Смотрич розливався широким плесом - тут ніякий підкоп зробити було неможливо. Перед Руською води було менше, але якщо б оборонці міста таки задіяли шлюзи Руської брами, місто стало б неприступним - а, отже, слід було до цього не допустити.

І не допустили. Більше того саме через Польську браму в'їхав у Кам'янець 2 вересня 1672р. переможець, султан Мехмет IV (не тому, що так хотів, просто головний в'їзд у місто з боку замкового мосту був знищений протягом осади). За легендою, під ноги його жеребця кидали ікони та образи. знесені з кам'янецьких храмів.

В данний час частина приміщень пам’ятки використовується як творча майстерня гончарів.

Згідно інвестиційного проекту комплекс Руської брами планується пристосувати під культурно-ремісничий центр